Україна: агрометеорологічні умови другої декади червня 2025 року – Укргідрометеоцентр

У більшості днів другої декади червня в Україні переважала прохолодна погода обумовлена впливом холодних атмосферних фронтів. Рівень середньої декадної температури повітря відповідав значенням кінця травня - початку червня. У найпрохолодніші дні майже на всій території країни середньодобові температури повітря були нижчими від норми на 5-7°С.

Опади мали нерівномірний розподіл по території – від 3 до 140% норми, в окремих районах Закарпаття та Одещини було зовсім сухо. При переміщенні атмосферних фронтів місцями локально спостерігалися сильні зливи, грози, град та шквали.

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 53 на півночі до 129 годин на півдні країни, що близько або на 11-35 годин більше середніх багаторічних показників. У Київській, Чернігівській, Сумській, Полтавській, Харківській та Дніпропетровській областях на 11-45 годин менше норми.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря у Волинській, Тернопільській, Івано-Франківській, Закарпатській, Херсонській та Одеській областях виявилася близькою до норми, на решті території – на 1,1-2,8°С нижчою за норму і становила від плюс 16,4°С на північному сході (Чернігівська обл.) до плюс 21,0°С на півдні країни (Херсонська обл.).

В Ужгороді було досягнуто найнижчу середню декадну температуру повітря другої декади червня за період спостережень з 1961 року, яка становила +18,7°С .

Максимальна температура повітря у найжаркіші дні у південних (за винятком Запорізької), Кіровоградській, Дніпропетровській, Харківській та Закарпатській областях досягала плюс 31-34°С, на решті території вона підвищувалася до 27-30°С.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 6-9°С, у Чернівецькій, Полтавській, Запорізькій та Херсонській областях – до плюс 10-12°С, у гірських районах – до плюс 2-4°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі у більшості областей охолоджувалась до плюс 4-9°С, у Запорізькій області – до плюс 13°С. У найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 50-64°С.

Рис. 1. Температура повітря за другу декаду червня 2025 року

по території України, °С

Упродовж 1-7 днів відмічалися нерівномірні опади. На більшій частині території їх кількість за декаду склала від 3 до 41% норми (1-9 мм), у Київській, Житомирській, Волинській, Миколаївській та Херсонській областях – 52-67% норми (11-16 мм). На Харківщині, Сумщині та Чернігівщині в середньому опадів за декаду випало близько норми – 81-105% (17-20 мм). Місцями на Закарпатті та півдні Одещини опадів не було зовсім (рис. 2).

Добовий максимум опадів в окремих районах Сумської, Харківської та Одеської областей досягав 15-20 мм (1,0-1,5 декадної норми).

Середня обласна декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від плюс 18°С на півночі до плюс 27°С на півдні країни. Упродовж 2-10 днів у денні години вона підвищувалася до плюс 25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила 50-76%. Упродовж 1-6 днів на більшій частині території країни, за винятком північних та Черкаської областей, відмічалося її зниження до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-5 днів на всій території країни, за винятком Черкаської та Закарпатської областей, відмічалося посилення швидкості вітру до 15-21 м/с.

Рис. 2. Кількість опадів за другу декаду червня 2025 року

по території України, % до норми

/Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон/

Агрометеорологічні умови у другій декаді червня для вегетації с.-г. культур були задовільними. Однак, через низькі температури повітря інтенсивного накопичення ефективного тепла не відбувалося, що стримувало активний ріст рослин, особливо теплолюбних, городніх, баштанних, плодових та ягідних культур. Внаслідок дефіциту ефективних опадів відмічалося зменшення продуктивних вологозапасів в усіх шарах ґрунту до недостатнього рівня. В окремих районах південних, центральних та східних областей продовжувала утримуватися та поширюватися ґрунтова засуха. Найбільш малосприятливими умови були для пізніх теплолюбних культур, у яких відбувався активний ріст та накопичення рослинної маси.

Внаслідок тривалої нестачі вологи в ґрунті на полях з озиминою у рослин відмічалося передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу. Проте, характер погоди – чергування підвищених та понижених температур – стримував поширення засухи на великі території. Станом на 20 червня, за експертною оцінкою, найбільші площі із запасами продуктивної вологи менше 25 мм у 0-100 см шарі ґрунту, які можуть знизити урожай озимини (призвести до зменшення абсолютної маси зерна) спостерігалися у Дніпропетровській, Харківській, Одеській, Херсонській, Запорізькій областях, в окремих районах Сумської, Черкаської та Київської областей.

Внаслідок недостатньої кількості опадів весняно-літнього періоду поточного року у вищевказаних областях понизилися і запаси вологи під ярим ячменем та під пізніми технічними культурами.

Через низькі температури повітря у другій декаді червня сповільнилося накопичення ефективного тепла і станом на 20 червня суми ефективних температур повітря вище +5 °С були на 20-115°С вищими, вище +10 °С, у більшості областей, – близькими або на 15-35°С нижчими, лише у східній частині країни – на 15-45°С вищими за середні багаторічні показники і у розрізі агрокліматичних зон України становили (табл.).

Таблиця 

Станом на 20 червня запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами на більшості площ знизились до недостатнього (менше 20 мм) та незадовільного (менше 10 мм продуктивної вологи) рівнів. В окремих районах Одеської, Дніпропетровської, Полтавської та Харківської областей орний шар ґрунту був зовсім сухий. Достатніми та оптимальними (21-40 мм і більше) вологозапаси залишалися на багатьох площах північних та західних областей.

Зволоження метрового шару ґрунту на більшості площ західних, північних, Вінницької, окремих площах Черкаської, Кіровоградської та Одеської областей ще залишалося задовільним та достатнім. На решті площ вологозапаси були недостатніми (менше 80 мм) та незадовільними (менше 50 мм продуктивної вологи). Місцями на Одещині та Харківщині 0-100 см шар ґрунту був зовсім сухий (рис. 3).

Рис. 3. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під озимими культурами за другу декаду червня 2025 року по території України, мм

Вологозапаси метрового шару ґрунту під озимим ріпаком на більшості площ понизилися до недостатніх (менше 80 мм продуктивної вологи), місцями на Чернігівщині вони були достатніми (120 мм і більше продуктивної вологи).

Під ранніми яровими культурами на більшості площ західних, північних, окремих площах Вінницької областей зволоження орного шару ґрунту ще залишалося достатнім та оптимальним (21-40 мм продуктивної вологи і більше). На решті площ воно було недостатнім (11-20 мм) та незадовільним (менше 10 мм продуктивної вологи), місцями на Дніпропетровщині та Одещині орний шар ґрунту був зовсім сухий.

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було задовільним (81-120 мм), достатнім та оптимальним (121-170 мм і більше). У південних, багатьох районах центральних, Харківської, Сумської областей та місцями на Київщині воно було недостатнім (менше 80 мм) та незадовільним (менше 50 мм продуктивної вологи), що відображено на рис. 4.

Рис. 4. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під ранніми яровими культурами за другу декаду червня 2025 року по території України, мм

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту були переважно достатніми та оптимальними (21-30 мм і більше). На більшості площ південних, центральних, окремих площах північних областей вологозапаси були задовільними (11-20 мм), місцями на Харківщині, Київщині, Вінниччині та Миколаївщині – недостатніми (менше 10 мм продуктивної вологи).

Зволоження метрового шару ґрунту на більшості площ відповідало задовільним та достатнім показникам, на окремих полях Харківської, Миколаївської та Київської областей воно було недостатнім (менше 80 мм продуктивної вологи). В окремих районах Дніпропетровської та Харківської областей 0-100 см шар ґрунту містив лише 16-46 мм продуктивної вологи, що значно менше середніх багаторічних показників (120 мм).

Під цукровими буряками як в орному, так і 0-100 см шарах ґрунту вологозабезпечення відповідало достатнім та задовільним показникам.

Під соняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту ще залишалися достатніми та оптимальними, лише в окремих районах Київської, Харківської, Полтавської, Дніпропетровської, Херсонської та Одеської областей – недостатніми (менше 10 мм продуктивної вологи).

У метровому шарі ґрунту на більшості площ вологозабезпечення ще відповідало достатнім та оптимальним показникам, у південних, Дніпропетровській, Полтавській та Харківській областях – недостатнім (менше 80 мм продуктивної вологи), в окремих районах Одеської, Херсонської, Дніпропетровської та Харківської областей метровий шар ґрунту містив менше 50 мм продуктивної вологи, що відповідає критеріям засухи.

Озимина (жито, ячмінь, пшениця). В озимих культур на більшості площ відмічалася молочна стиглість зерна, на окремих площах у західних та північних областях ще тривало цвітіння колосу. На багатьох площах південних та місцями центральних областей зерно досягло воскової стиглості, що на 1-2 тижні раніше середніх багаторічних строків.

Стан посівів озимих культур оцінювався переважно як добрий та задовільний. На окремих площах центральних областей відмічалося пожовтіння листків нижнього ярусу через нестачу продуктивної вологи у ґрунті, місцями у східних та південних областях – щуплість зерна через засуху, на заході країни відмічалося пошкодження рослин хворобами.

В озимого ріпаку тривало утворення стручків, на окремих площах Одеської, Херсонської та Хмельницької областей – достигання насіння. Стан рослин переважно добрий.

Ранні ярові зернові культури. У ярого ячменю відмічалися колосіння та молочна стиглість зерна. У південних та центральних областях на окремих площах зерно ярого ячменю досягло воскової стиглості, що на півтора-два тижні раніше середніх багаторічних строків. На півдні Одещини відмічалася повна стиглість зерна.

У ярої пшениці, в залежності від строків сівби, тривало колосіння та цвітіння.

У вівса тривало викидання волоті, місцями утворювався нижній вузол соломини, на рано засіяних площах центральних областей – молочна стиглість.

Стан посівів переважно добрий та задовільний. На окремих площах центральних областей спостерігалося пожовтіння листків нижнього ярусу, на Полтавщині та Волині відмічалося ураження рослин ярого ячменю хворобами.

Зернобобові культури. Горох знаходився переважно у фазах цвітіння та формування бобів. На окремих посівах південних, центральних та західних областей відмічалося достигання бобів, місцями розпочався збір урожаю. Висота рослин у кінці декади в залежності від фазового розвитку становила 41-78 см. Середня кількість бобів на одній рослині становила 3-8.

Соя знаходилася у фазах листоутворення та появи бокових пагонів, на ранніх посівах відмічався початок цвітіння. Стан рослин був переважно добрий та задовільний.

У кукурудзи тривало листоутворення: на пізніх посівах утворилося 5-9, на ранніх – 11-15 листків. Висота рослин становила від 25 до 144 см. Стан посівів переважно добрий, місцями відмінний.

Гречка та просо. Упродовж декади гречка перебувала у фазах появи суцвіть та цвітіння, місцями на півночі – сходів.

У проса відмічалося кущіння, у південних областях – колосіння. Стан круп’яних культур переважно добрий.

У цукрових буряків тривало листоутворення, відмічалося змикання рослин у рядках, на окремих площах розпочався ріст кореня. Стан посівів добрий.

Соняшник. Упродовж декади у соняшнику тривало листоутворення та масове утворення суцвіть. Густота посівів становила 350-896 рослин на 100 м². Стан соняшнику переважно добрий. На окремих площах східних областей відмічалося ураження рослин с.-г. хворобами.

Картопля. В залежності від строків садіння, знаходилася у фазах утворення бокових пагонів, появи суцвіть та цвітіння. Місцями у північних областях відмічалося пошкодження рослин сільськогосподарськими шкідниками, на Полтавщині – засихання квіткової зав´язі.

У багаторічних трав (конюшини, люцерни) відмічалося цвітіння, 1-й укіс та відростання після укосу. Висота рослин була у межах від 11 до 66 см.

Городні культури. У томатів, залежно від строків висадки розсади відмічалося утворення бокових пагонів, бутонів, цвітіння, на рано засіяних площах – відцвітання перших квіток, у південних областях – зелена стиглість. У огірків відмічалися листоутворення та поява бутонів, місцями у південних та центральних областях – цвітіння. У капусти тривало листоутворення та формування голівки ранньостиглих та пізньостиглих сортів, місцями у центральних областях відмічалася технічна стиглість ранньостиглих сортів.

У північно-західних областях у городніх культур відмічалося пошкодження сільськогосподарськими шкідниками.

Сади. Упродовж другої декади червня у груші, яблуні та абрикосу тривало формування плодів, у черешні та вишні – достигання та збирання урожаю.

У винограду тривало цвітіння.